Продам конюшину червону (клевер) - сидерати (зелені добрива), медонос - насінний матеріал Продаж оптовий та роздрібний КОНЮШИНА ЧЕРВОНА (Trifolium pratense L.) Цінна кормова багаторічна культура для польового багатоукісного використання. Використовують конюшину як в чистих посівах так і в створенні культурних сіножатей та пасовищ. Конюшина має великий вміст протеїну, незамінних для тварин амінокислот, містить багато вітамінів та добрий медонос. Є одним з кращих компонентів в суміші з тимофіївкою луговою або вівсяницею луговою. Поживна цінність досить висока — 100 кг сіна відповідає 52 кормовим одиницям і містить 7,9 кг перетравного протеїну. Конюшину сіють рано навесні під покрив переважно ранніх ярих культур - ячменю, однорічних трав. Її вирощують на родючих, забезпечених поживними речовинами грунтах, переважно чорноземах, сірих і темно-сірих опідзолених грунтах легкого механічного складу, оптимальна рН — 5,5–7,0. При підвищенні кислотності пригнічується діяльність бульбочкових бактерій, внаслідок чого порушується живлення рослин азотом. Урожайність: зеленої маси за два укоси в середньому становить 300-500 ц/га, сіна - 50-100 ц/га. Призначення: вирощування для виробництва зелених добрив (сидератів) та на зелений корм, сіно, силос, виготовлення травяного борошна. Норма висіву: 16-20 кг/га. Глибина загортання насіння: 1-3 см. Строк висіву: кінець березня-середина травня. Температура посіву: насіння проростає при +2 оС. Переваги конюшини червоної: збагачує ґрунт органічною речовиною, а також азотом, фосфором, калієм; зберігається у травосумішах до 3 років; поліпшує агрофізичні, агрохімічні й біологічні властивості ґрунту; є кращим попередником для всіх небобових культур; вирощування конюшини на схилах захищає ґрунт від ерозії. Рекомендації по вирощуванню: Сіють рано навесні під покрив переважно ранніх ярих культур - ячменю, однорічних трав; Фосфорні і калійні добрива (Р60-80 К60-90) вносять під оранку; Восени чи навесні посіви конюшини підживлюють фосфорними і калійними (Р30-60 К30-60) добривами. Азотні добрива вносити недоцільно, оскільки вони пригнічують діяльність бульбочкових бактерій. Зелену масу збирають в кінці фази бутонізації на низькому зрізі, з другого укосу можна зібрати найвищий врожай насіння. На другий рік вегетації конюшина сама здатна перемогти буряни внаслідок швидкого відростання навесні і скошування першого укосу у кінці фази бутонізації, коли буряни ще не великі.